Більшість людей помирає без заповіту. Тоді вмикається спадкування за законом, і майно розподіляється не так, як людина, можливо, хотіла, а так, як написано в кодексі.
Загальний принцип
Він схожий у більшості країн. Першими успадковують той з подружжя, хто пережив, і низхідні — діти, а якщо когось із дітей немає в живих, то онуки. Далі йдуть батьки, потім брати й сестри та їхні нащадки, потім дідусі й бабусі. Якщо не знайшлося нікого, майно переходить державі.
Схожість оманлива: конкретні частки відрізняються радикально, і саме в них ховаються сюрпризи.
Хто вирішує, чиє право застосовувати
Для країн ЄС відповідь дає спільний регламент: застосовується право тієї держави, де померлий мав звичайне місце проживання. Тобто спадкування українця, який постійно жив у Чехії, піде за чеським правом, навіть якщо всі його родичі в Україні.
Для США й Канади діє інша логіка: там усе залежить від штату або провінції, де відкривається справа.
США: приклади двох штатів
У Каліфорнії той з подружжя, хто пережив, отримує всю частку померлого у спільному майні подружжя. З окремого майна він отримує все, якщо немає дітей, батьків і сібліну; половину, якщо є одна дитина; і третину, якщо дітей двоє або більше.
У Нью-Йорку правило інше: подружжю йде фіксована сума — п’ятдесят тисяч доларів — плюс половина залишку, а решта дітям. Загалом по країні частка того з подружжя, хто пережив, коливається приблизно від третини до половини майна залежно від того, чи є діти, і від правил конкретного штату.
Це два сусідні приклади з однієї країни — і вони вже різні.
Канада: провінційні правила й пастки
В Онтаріо той з подружжя, хто пережив, спершу отримує преференційну частку, і лише залишок ділиться далі: половина подружжю, якщо дитина одна, і третина, якщо дітей двоє чи більше.
Тут є два винятки, які зазвичай стають несподіванкою. Подружжя, яке тривалий час проживало окремо, за законом Онтаріо не успадковує. А цивільний партнер, з яким людина прожила багато років без реєстрації шлюбу, не успадковує взагалі — за відсутності заповіту він не належить до кола спадкоємців.
У Британській Колумбії розмір преференційної частки залежить від того, чи всі діти померлого є спільними з тим із подружжя, хто пережив.
| Юрисдикція | Що отримує той з подружжя, хто пережив | Особливість |
|---|---|---|
| Країни ЄС | За правом країни звичайного проживання померлого | Одна справа на все майно |
| Каліфорнія | Усю частку у спільному майні подружжя | З окремого майна частка залежить від кількості дітей |
| Нью-Йорк | Фіксовану суму плюс половину залишку | Решта дітям |
| Онтаріо | Преференційну частку, далі половину або третину залишку | Цивільний партнер не успадковує |
Коли спадкоємців немає
Якщо родичів не знайшли, майно переходить державі. Це не завжди остаточно: у частині юрисдикцій його можна повернути через суд, але лише в обмежений строк.
Пережити спадкодавця: правило, про яке не здогадуються
У праві США є вимога, якої немає в українському: щоб успадкувати, треба пережити спадкодавця на певний строк.
У заповітах такий строк зазвичай встановлюють від п’яти до шістдесяти днів. У штатах, які прийняли уніфікований кодекс спадкування, діє п’ятиденне правило. А якщо строку не встановлено ні заповітом, ні законом штату, формально достатньо пережити спадкодавця хоча б на годину.
Це має практичне значення, коли подружжя гине в одній аварії або коли спадкоємець помирає невдовзі після спадкодавця: від кількох годин може залежати, чи перейде майно його дітям.
Частина майна взагалі не потрапляє до спадщини
Ще одна конструкція, яка регулярно стає несподіванкою. Пенсійні рахунки, ануїтети й поліси страхування життя переходять не за заповітом і не за правилами спадкування за законом, а за формою призначення бенефіціара, яку людина підписала в банку чи страховій.
Правила спадкування вмикаються лише тоді, коли живих призначених бенефіціарів не залишилося. Тому буває, що заповіт написаний, а найбільший актив іде повз нього — до людини, вказаної у формі багато років тому.
Окреме обмеження стосується неповнолітніх: вони зазвичай не можуть самостійно володіти такими рахунками, і для них потрібна окрема конструкція.
Де межа: чому заповіт усе одно потрібен
Спадкування за законом не враховує ваших стосунків із людьми. Воно не знає, що донька доглядала вас десять років, а син не з’являвся, і що ваш партнер прожив із вами півжиття без штампа.
Воно також не рятує від того, що в іншій країні діють інші частки. Єдиний спосіб зробити розподіл передбачуваним — скласти заповіт, а для українців за кордоном ще й прямо зафіксувати в ньому вибір права.
Якщо ви опинилися в такій ситуації, вам доступна безкоштовна первинна правова допомога від громадської організації «Історичний слід». Юристи-волонтери розберуть ваші обставини, пояснять права зрозумілою мовою і нададуть покроковий алгоритм дій. Заповніть коротку онлайн-форму запиту на нашому сайті, щоб отримати конфіденційну консультацію Pro Bono протягом одного-двох робочих днів. Організація не надає платних послуг і не бере гонорарів.
